|
Історія дванадцята
Конституція Наполеона Бонапарта
Наполеон Бонапарт - імператор Франції та видатний полководець - народився на італійському острові Корсика, що лише за три місяці до його народження став територією Франції.
У 15 років він поступив у Парижзську військову академію. Але закінчити її не сумів: батько помер, тому сім'я залишилася майже без коштів. І Наполеон відправився на службу в армії.
На швидку кар'єру цей небагатий дворянин разраховувати не міг, тому й вирішив скористатися революцією, що саме у цей час розпочалася. Він допоміг революціонерам придушити заколот, який підняли у Тулоні роялісти - прихильники короля. А вже через декілька років Наполеон командував армією, зібраною для походу в Італію.
Італійський похід Бонапарта став однієї з найзнаменітіших військових кампаній. Був, наприклад, тиждень, коли французькі війська щодня здобували перемогу. Про вчинок генерала на Аркольському мосту навіть розповідали легенди - він підхопив прапор, що випав з рук пораненого прапороносця і пішов вперед під кулями, ведучи за собою солдат.
Тим часом французька республіка, що виникла у вогні революції, повільно рухалася до свого кінця. Жорстокі та непримиренні революціонери вже давно позбавилися влади. Тепер на чолі країни стояла Директорія - рада з кількох людей, що піклувалися насамперед про власне благополуччя й багатство.
І знаменитий воєначальник вирішив скористатися ситуацією, що сталася і у 1799 році захопив владу у свої руки.
У Франції був установлений новий державний стрій - консульство. При цьому країною спочатку управляли три консули, першим з яких вважався Наполеон Бонапарт.
Перший консул наказав створити нову конституцію - документ, що визначає державний устрій країни. Своїм помічникам, які працювали над його створенням, він дав тільки одну вказівку: «Пишіть коротко та неясно».
І це було блискуче виконано - наполеонівська конституція й дійсно організовувала керування державою так, що не заплутатися у неї було просто неможливо.
Через якийсь час посада консула була довічно закріплена за Бонапартом. А незабаром Наполеон став абсолютним правителем і оголосив себе імператором Франції Наполеоном Першим.
У соборі Парижской Богоматері відбулася пишна й урочиста коронація. У той момент, коли папа римський збирався покласти на голову Наполеона корону, той швидко схопив її і коронував сам себе: він нікому не хотів бути ні в чому зобов'язаний.
Влада Наполеона стала безмежною. Імператор одержав усю повноту влади в країні, розправився зі всіма своїми супротивниками, позбавив Францію свободи і розорив її безкінечними війнами.
Але в той саме час Наполеон абсолютно змінив її, створивши нові закони. Сам імператор говорив наприкінці життя: «Мої сорок перемог забудуться, а створений мною Цивільний кодекс буде жити вічно».
І в цьому він виявився правий - й до сьогоднішнього дня не тільки Франція, але й більшість європейських країн живе за законами, створеним імператором Наполеоном і записаним у Цивільному кодексі.
Безумовно, за минулі два століття багато чого в ньому змінилося, щось зникнуло, однак, суть його залишився незмінної - адже Кодекс захищав право власності й установлював рівні права всіх людей, а також рівність усіх релігій.
Це були абсолютно нові закони, у яких були закладені принципи французської революції - свобода, рівність та братерство. Наполеонівські закони зробили всіх громадян країни рівними перед державою та забезпечили їм захист власності та недоторканність особистості.
Головна - Вхід - Податки - Ви тут
|
