|
Історія четверта
Закони й податки Афін
Найдавніші закони в Афінах були дуже жорстокими: за будь-який злочин призначалося одне й те саме покарання - страта.
Придумав ці закони та ввів в дію правитель на ім’я Драконт. Пам'ять про ці закони дійшла й до наших днів. Адже навіть люди, що ніколи не чули про жорстокість цієї людини, знають назву його законів - їх тепер називають драконівськими.
Головний переворот у афінських законах зробив інший правитель - людина, що вважалася однією з наймудріших людей стародавньої Греції. Звали цю людину Солон. Саме він вперше надав можливість незнатним громадянам Афін займати державні посади, а також чітко визначив, як треба вибирати людей для керування державою, як часто вони повинні змінюватися, яку плату їм треба платити та таке інше.
Спочатку вищим органом влади у Афінській державі були народні збори, на якому могли бути присутніми й виступати всі афінські громадяни.
Відбувалося це кожні півтори тижні на пагорбі Пнікс. Саме тут вибиралися керівники, заключалися й розривалися союзи, приймалися нові закони.
На цих зборах всі громадяни мали можливість висловитися з приводу будь-яких державних справ. Звичайно, приходили сюди не всі двадцять п'ять тисяч громадян: вони просто навряд чи улаштувалися б на Пніксі. Саме тому було вирішено, що для прийняття важливих рішень було достатньо шість тисяч голосів.
Кожен грек з гордістю гказав, що він громадянин свого міста-поліса. Це означало, що в нього були свої обов'язки. Будь-яка людина повинна була виховувати дітей, утримувати дружину (жену), піклуватися про старих батьків, служити державі.
Виконання всіх цих обов'язків й відрізняло громадянина поліса від людини, що народилася у іншому місці і не охоронялася місцевими законами.
Розмір податку у давній Грекции складав від 10 до 20%. Гроші платників податків витрачалися на утримання найманих армій, зведення храмів та оборонних споруд, будівництво доріг, проведення різноманітних свят, роздачу грошів бідним та інші суспільні споживи.
Втім, вільні громадяни Афін податків не платили, віддаючи перевагу добровільним пожертвуванням. Але якщо державу чекали великі витрати (скажімо, розпочиналася війна або велике будівництво), народні збори вводили обов'язкове оподатковування для усіх.
У випадку війн афіняни, як і мешканці інших грецьких міст, повинні були захищати своє місто. Якщо на державу нападав ворог, всі дорослі чоловіки відправлялися воювати. Це був обов'язок, але це було й почесне право, яким пишалися. Про людей, що відрізнилися на війні, завжди казали з величзною повагою.
Спочатку воїнами ставали лише знатні люди. Аристократи воювали кінними - для цього було потрібно багато грошей, тому мали таку можливість не всі.
Але згодом в Афінах все почало змінюватися, і основою афінської армії стала піхота. Тепер воювали як багатії, так й бідняки - різниця полягала лише у тому, хто яке озброєння міг собі дозволити.
Так склався новий державний стрій, що одержав назву демократія - влада народу.
Головна - Вхід - Податки - Ви тут
|
