|
Історія сьома
Податки Русі
Фінансова система на Русі почала складатися з кінця 9 століття, тобто у час, коли почала й об'єднуватися Древньоруська держава.
Основним джерелом прибутків княжої скарбниці була данина - спочатку нерегулярний, а потім все більш систематичний прямий податок.
Данина стягувалася двома способами: повозом, коли її привозили у Київ та полюддям, коли князь або його дружини самі їздили за нею.
Податки існували у вигляді різноманітних торгових та судових мит. "Мито" стягувалося за провіз товарів через міські застави, "гостина" - за право мати склади, "вага" та "міра" - за зважування товарів, "вира" являла собою штраф за вбивство, "продаж" - штраф за інші злочини.
Коли почав княжити князь Ярослав Мудрий, він видав свій свод законов, що мав назву "Руська правда".
У старовину слово «правда» мала не тільки звичне для нас значення, але і ще одне: закон, устав. Тому саме так називався й цей збірник найдавніших законів.
«Руська Правда» була посібником як для княжих (світських), так і для церковних судів. Її закони охороняли княжу земельну власність та захищали княжих наближених.
До речі, сучасні слово «карний», «уголовщина» пішли з часів «Російської Правди», що вбийцю називала «головником», а вбитого - «головою».
Закони «Російської Правди» діяли до кінця 15 століття. У 1497 році з'явився новий збірник законів - Судебник Івана III.
У часи татаро-монгольського ярма основним податком став "вихід" - данина, яку руські князі платили Золотій Орді. Крім цього, існували ще й такі повинності, як "ям" - обов'язок поставляти підводи ординським чиновникам та утримання посла Орди разом з його чисельною поштою.
У 1480 році Іван III припинив сплату "виходу" і фактично наново почав створювати фінансову систему Русі. За Івана IV Грізного була введена стрілецька подать на створення регулярної армії та полоняничні гроші для викупу ратних людей та мирних жителів, що були захоплені у полон.
З давніх часів митні та винні мита були дуже дохідним засобом поповнення скарбниці. У середині XVII ст. для торгових людей було встановлене єдине мито - 10 грошей (5 копійок з карбованця обороту).
Стрункої системи керування фінансами в державі досить довго не було, а існуюча була дуже складна та заплутана.
Більшість прямих податків надходило у Наказ великого приходу, місцеві податки перебували у веденні територіальних наказів, царські землі обкладав податком Наказ великого палацу, міські промисли - Наказ великої скарбниці, церковні та монастирські землі - Казенний патріарший наказ.
Крім того, збором податків та мит займалися Друкарський, Стрелецький, Ямський та Посольський накази.
Спростити цю систему спробував цар Олексій Михайлович. У 1655 р. ним був створений Рахунковий наказ, що відав збором податей. Цей наказ перевіряв стан справ фінансової діяльності інших наказів, зробив аналіз прибуткових та видаткових книг, що дозволило досить точно визначити бюджет держави на той період.
Головна - Вхід - Податки - Ви тут
|
